Змарнований час

white_aspen @ 2009-12-20T18:58:00

2009-12-20T16:58:50Z

Рік ще не закінчився, тому підводити підсумки буду потім.
Але вже є плани на наступний рік:
- стати рекордсменкою Україну з парашютного спорту. Цей план включає попередні збори і пристойні грошові витрати.
- сходити в похід на Кавказ. Цей план включає покращення фізо і мат.частини.
- працевлаштуватись. Бажано з гнучким робочим графіком і прийнятним доходом.
- навчитись робити пристойні знімки й обробляти їх.
- здати TOEFL чи ін.тест з англійської. Цей план за замовчуванням включає покращення знання інглішу.
Поки все, що можу згадати, буду доповнювати по мірі надходження нових бажань.

Габриэль Гарсия Маркес "13 фраз о жизни"

2009-11-03T21:46:53Z

1.Я люблю тебя не за то, кто ты, а за то, кто я, когда я с тобой.
2.Ни один человек не заслуживает твоих слез, а те, кто заслуживают, не заставят тебя плакать.
3.Только потому что кто-то не любит тебя так, как тебе хочется, не значит, что он не любит тебя всей душой.
4.Настоящий друг – это тот, кто будет держать тебя за руку и чувствовать твое сердце.
5.Худший способ скучать по человеку – это быть с ним и понимать, что он никогда не будет твоим.
6.Никогда не переставай улыбаться, даже когда тебе грустно, кто-то может влюбиться в твою улыбку.
7.Возможно, в этом мире ты всего лишь человек, но для кого-то ты – весь мир.
8.Не трать время на человека, который не стремиться провести его с тобой.
9.Возможно, Бог хочет, чтобы мы встречали не тех людей до того, как встретим того единственного человека. Чтобы, когда это случится, мы были благодарны.
10.Не плачь, потому что это закончилось. Улыбнись, потому что это было.
11.Всегда найдутся люди, которые причинят тебе боль. Нужно продолжать верить людям, просто быть чуть осторожнее.
12.Стань лучше и сам пойми, кто ты, прежде чем встретишь нового человека и будешь надеяться, что он тебя поймет.
13.Не прилагай столько усилий, все самое лучшее случается неожиданно

немного о любви

2009-10-12T18:11:48Z

Любовь долготерпит, милосердствует, любовь не завидует, любовь не превозносится, не гордится, не бесчинствует, не ищет своего, не раздражается, не мыслит зла, не радуется неправде, а сорадуется истине, все покрывает, всему верит, всего надеется, все переносит. Любовь никогда не перестает, хотя и пророчества прекратятся, и языки умолкнут, и знание упразднится.
1-е Коринфянам 13:4-8

В чем разница между Любовью и Страстью? Страсть - это брать. Любовь - отдавать.
Очень мало людей хотя бы раз испытывали настоящую Любовь. Она не имеет ничего общего с мелодрамами, сердечками и даже серенадами. Чаще всего мы путаюем с ней симпатию, влечение или дружбу. Мы любим образы, которые сами же создаем.
Любовь не терпит ревности, так как ревность - это эгоизм, а любовь не ищет своего.
Не стоит верить людям, которые легко бросаються словами "я люблю тебя". Это очень непростые слова, в них нужно вкладывать многое.
Любовь никогда не настаивает на своем пути. Любовь принимает.

хелп

2009-08-11T18:45:01Z

дорогие френды,
хочу срочно купить фотоаппарат. Не дешевую мыльницу, а что-то приличное. Профи не надо, я с ним все равно не справлюсь. Желательно бюджетно и оптимальное соотношение цена/качество.
Кто чем фотографирует, посоветуйте.

modern art

2009-07-02T14:17:42Z

Є два погляди на сучасне мистецтво: захоплення і заперечення.
Почнемо з другого - він зрозуміліший - "будь-хто може наляпати фарби, набити скла, склеїти купу сміття і назвати це мистецтвом, сучасним і особливо просунутим. Це не мистецтво, а лише самозакоханість".
Погляд перший має різні інтерпритації, наприклад: "митці рефлексують актуальні проблеми в нових, незвичних формах. Це мистецтво повинно бути високо оцінено нами і нашими нащадками. Воно народжується і зростає, йде в ногу з часом".
Звичайно, кожен має право на власне сприйняття і власну думку, дякувати демократії. Але дуже часто ми просто повторюємо чиїсь висновки, дякувати мас-медіа.
До чого я веду? Не треба повторюватись в банальному захопленні чи запереченні. Голосно нахвалювати чи принижувати, навіть не подумавши.

«Реквієм» Деміена Хьорста
Талановитий художник чи успішний комерційний проект? Суцільний епатаж чи дзеркало суспільства? Важко сказати, напевно - все і водночас.
Він суперечливий і вражаючий, лякаючий і естетичний, бутнуючий і безсильний. Його роботи можна віднести до тих, з якими "треба переспати", там є про що подумати.
Дечого не зрозуміла взагалі, але там є речі, які вразили всі нервові клітини.

white_aspen @ 2009-02-25T12:23:00

2009-02-25T10:25:26Z

Януш Леон Вишневский "Одиночество в сети". Читать обязательно.

ша...

2009-02-17T12:07:08Z

Тебя охватывает беспричинная и вязкая печаль. И все в порядке, не хуже чем у других, но ты барахтаешься в своей кисельной печали, прилагая недюжинные усилия.
Она накатывается на тебя, когда ты, сидя в метро, облокачиваешься головой о мутное стекло. Закрываешь глаза и понимаешь, что никуда не хочешь ехать. Ты просто движешься, как шестеренка в заведенных часах.
Когда ты, выходя утром из дому, не красишь глаза, вдруг поняв, что туш потечет, если ты заплачешь. Когда ты заплачешь.
Когда ты, со смесью боли и восторга рассматриваешь цветы в сырых переходах. Потому что их тебе никто не дарит. А иногда так хочется, что бы кто-то подарил цветы. Просто так подарил.
Когда ты сидишь на лавочке в парке и смотришь, как льдины плывут по реке. А это значит, что скоро весна. Но солнца еще нет.
Иногда тебе удается загнать ее поглубже. Тогда ты улыбаешься (ты ведь знаешь, как это здорово, улыбаться). Ты собираешь частички своего счастья, как золотой песок на приисках. И только поэтому ты до сих пор жива.

white_aspen @ 2009-02-10T11:38:00

2009-02-10T09:38:48Z

2008 пройшов. І грець з ним

2009-01-03T14:28:35Z

Як і кожного року, є багато чого згадати. І хорошого, і не дуже.
Найнезвичніше зустрічання 2008го, навряд чи колись таке ще повториться. Святкова, зимова, морозна Європа - в пам'яті та серці.
Робота майже до ночі й втрати свідомості: спілкування, писання, рахунки, переїзд і врешті - звільнення (з роботи й від усіх кошмарів).
Очікування парашютного сезону, який таки настав і був неймовірним. Сонячні чи дощові вихідні, байдуже, були проведені на аеродромі. Багато нового, перші успіхи й цікаві знайомства - найтепліші й найдорожчі спогади.
Дві парашютні подорожі до Росії, поїздом і авто: Москва, аеротруба, Коломна, російські траси.
Нові дивні стосунки, про які навіть важко сказати зі знаком "плюс" чи "мінус": просто хвилі сміху і сліз.
Спостерігання за мисливцями на дніпровських озерах і нічних лісах. Кілька випущених куль, але тільки в тирі.
Перший похід: пішки по осінніх Карпатах, намет, наплічник, гори, ліси й ріки. Це більше ніж казка.
Трохи поїздів і культурної України: Львів, Харків і нарешті Одеса.

А загалом - нічого видатного. Зміна цілей і приорітетів, жодних суттєвих досягнень.
Багато життєвого досвіду. Нового й різного життєвого досвіду.

час вміє літати

2008-11-30T12:07:35Z

Сьогодні останній день осені. Завтра почнеться зима, але снігу все одно не буде. Буде дощ, сірість і холод, що пробиратиме до кісток. Руки звично німітимуть, бо рукавички не захочеться діставати з сумки. А погляд не буде заради чого відривати від мокрого асфальту, на якому ще вмиратиме листя.

А так хочеться снігу, що скрипить під черевиками. Сонця, що по-літньому сліпить очі. Сніжок і сніговиків. А ще - ялинок й іграшок. Завтра почнеться зима.

плани

2008-10-22T16:26:16Z

В п'ятницю нарешті поїду до Харкова. Побачу близьких і любих людей, незвичайне місто, осіннє передмістя. Неймовірно люблю такі поїздки: без купи валіз, лише з напівпорожнім наплічником; на кілька днів, щоб насолодитись кожною хвилиною; сама, наодинці з власними думками; рідною країною, спостерігаючи за новими сторонами її життя.

Київ сьогодні...

2008-09-05T16:18:31Z

Місто ще не втратило барвів, але вже пахне осінню.
Підбори звично намагаються лишитися в бруківці.
Міліціянти вишикувалися в рядочок і щось там охороняють.
Дніпро величне і синє, а на Хрещатику орудують телевізійники.
Виставка Яблонської не вразила, але Екстер чудова.

les chansons d'amour

2008-06-12T10:29:14Z

Вечір у французькому стилі.
Спочатку були розповіді про пригоди французів в Києві. Про пригоди киян у Франції. Спогади про сумний нот-френч-спікінг-експірієнс. Історії про пармезан і вина з Бордо, крадені пивні кухлі і ціловані київськи пам'ятники.
А потім веселий і сумний фільм французькою. Гарна музика, акторська гра і сексуальна французька мова. Європейське кіно - це завжди ковток свіжого повітря, добре, що воно є.
Тепер слухаю Карлу Бруні і думаю куди б це махнути влітку...

white_aspen @ 2008-05-27T02:17:00

2008-05-27T01:21:25Z

Вночі по радіо крутять іншу музику. Накрив флешбек від ОЕ, вже давно їх не чула, особливо старі й добрі речі. Але чомусь повертатись в ті часи, навіть у пам’яті, страшно і непевно.
Відновлюю навики швидкого набору, на пам’ять пальців можна покластись.
Постійно німіє нога і очі вже відмовляються бачити. Скоро світанок...

жуть

2008-05-23T18:53:50Z

В прошлое воскресенье в соседнем доме произошла трагедия.
Народ гулял свадьбу, в грузовой лифт загрузилось десять человек. Лифт поехал и сорвался. Все десять человек падали с десятого этажа. Восемь погибли сразу, один в коме, один будет жить дальше.
Я всегда думала, что убиться так нереально. Там же есть клинья на этажах, пружины внизу и все такое... Вообще до невозможного обидная смерть. Еще и во время праздника.
Теперь OTIS развесил во всех лифтах правила эксплуатации.
А 31.12.06 в этом же доме погибли друзья нашей семьи...

Туристичне

2008-05-01T17:51:44Z

"Москоу-тріп"

Все йде за планом і рано вранці ми прибуваємо на Київський вокзал. Карта метро трохи дивує, але ми бачили й не таке. До того ж у нас на озброєнні всі сучасні технології. Тож без проблем доїжаємо до 59 км Сімферопільського шосе. Охоронець виявився на диво довірливим і здає нам місце, де лежить той самий ключик, який приводить в рух цей чудо-апарат (хто-знає-той-зрозуміє).
Описувати найцікавіше не буду, але було весело:)
Ввечері приїжаємо в готель шалено стомлені. І ще одне - ніколи не пийте російське пиво, бо то гидота!
Наступного дня видзвонюємо гіда (спасибі Катерині) і йдемо блукати містом.
Сподобались: фонтани з казковими скульптурами. Клумби з тюльпанами. Караул біля вічного вогнища. Пряничковий соборчик. Сталнінські висотки (їх, як виявилось, багато). Червоні стіни (вибачайте, то Кремль). Матрьошки і музиканти на Арбаті. Багато кабріолетів (і як вони там взимку?!) Панорама на місто. Екологічний маршрут у парку.
Сфотографувалась біля пам"ятників Рєпіну, Гоголю й Булату Акуджаві.

Не знаю, що зі мною трапилось, але вперше в новому місті я не бігала в пошуках фоторакурсів і не скуповувала сувеніри. Може я старію? Але як факт, фото - так-собі, з сувенірів - магніт і шоколадка. Просто все було занадто вільно й спокійно.

white_aspen @ 2008-04-27T07:01:00

2008-04-27T04:06:12Z

Мої любі, Христос Воскрес!

Л., в подарованому тобою ліхтарі горить вогонь з Віфлієму (справді, зустрічали в Борисполі)
Т., я хочу до тебе в гості на пасочку (правда ж, ви пекли її самі?)
Р., я тепер знаю твого сусіда по кімнаті (тому поводь себе пристойно)

А ще я їду в Москву, ось.

white_aspen @ 2008-04-21T17:27:00

2008-04-21T14:48:49Z

Була сьогодні в ботанічному.
Неймовірно красиві магнолії. Було трохи дивно не бігати всюди з фотоапаратом, не позувати й не шукати кадр. Але так, набагато більше помічаєш навколо.
Неймовірно приємно, стояти під білою магнолією, коли вітер здуває з неї пелюстки і вони, крижляючи, падають на тебе. Приємно, спостерігати за художником, що наносить біло-рожеві фарби на полотно. Чути лише птахів та негучні розмови матерів з малими дітьми. Вдихати запахи квітів, трави й олійної фарби. Приємно просто блукати доріжками й не думати про час, речі чи відстань.

Як виявилось, дуже складно звільнити думки й просто насолоджуватись природою. Постійно виринають всілякі дурниці.
А з фотом туди таки варто повернутись.

Буш - сволочь

2008-03-21T18:29:30Z

20 марта исполнилось 5 лет с начала войны в Ираке.
Помню как пять лет назад мы живо обговаривали возможные последствия для мировой общественности. Теперь это все выглядит немного смешно, потому что все оказалось гараздо хуже.
Пять лет назад мы втроем бегали по Белой Церкви в поисках прессы или тв, что бы узнать сколько танков ввели америкосы и как там Хусейн.
Теперь уже мало кто может точно сказать сколько людей погибло, осталось без дома и потеряло близких.
Мы из мирной и спокойной Украины наверное никогда не поймем всего масштаба содеяного.
Но все равно становиться жутко.
http://gallery.korrespondent.net/world/513

white_aspen @ 2008-03-08T13:14:00

2008-03-08T11:18:28Z

Все місто в квітах. На вулицях жінки несуть букети. Тюльпани та троянди. Рідше - гвоздики чи нарциси. І байдуже, що це все індустрія, й історія свята сумнівна.
Просто приємно коли повертаєшся додому з повними руками улюблених тюльпанів.
Вітаю вас, мої дівчатка!

Уря, таваріщі!

2008-03-01T12:40:09Z

Від сьогодні й на календарі ВЕСНА

Сьогодні

2008-02-27T22:49:45Z

високі підбори і смугастий светр.
спасовані пари і завтик на роботі.
як завжди натовпи в транспорті.
чудовий фільм із суміші сміху і сліз.
бажання ходити в кіно, говорити і жити.
мільйон доларів по фен-шую.
магазин після закриття.

і ДОЩ. Весняний теплий дощ. Від нього асфальт пахне давно забутою свіжістю. Ти мокнеш, куйовдиш краплі у волоссі й не хочеш поспішати. Тепло і вільно, як колись, влітку.
І ти не розумієш, як могла жити без цього...

white_aspen @ 2008-02-01T12:41:00

2008-02-01T10:49:08Z

Сьогодні просто чудовий день. Таке враження, наче нарешті почалася весна.
Сліпуче Сонце, яскраве небо й тепле повітря. І навіть пташки почали співати. Здається, що якщо зараз сісти в електричку і поїхати за місто... там буде молода трава й квіти на вишнях...
Сесія закінчилась - треба їхати подалі від асфальту.
Щастя є. Його не може не бути!

Владимыр Высоцкий

2008-01-25T13:07:00Z

Сегодня исполняется 70 лет со дня рождения Высоцкого.

Помним и любим...

white_aspen @ 2008-01-10T13:47:00

2008-01-10T12:17:32Z

Писати про канікули немає ані сил, ані натхнення.
Сиджу вдома і бездумно витрачаю час. Захворіла на ларингіт, лікар заборонила говорити. Це, як виявилось, важко.